- опіатний
- -а, -е.Стос. до опіатів.••
Опіа́тні реце́птори — специфічні, постсинаптичні рецептори в різних частинах мозку, які приймають наркотики опіатної групи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
опіатний
Смотреть что такое "опіатний" в других словарях:
форміатний — а, е. Прикм. до форміат … Український тлумачний словник
центуріатний — а, е. Стос. до центурій. •• Центуріа/тні комі/ції у Стародавньому Римі – народні збори, в компетенцію яких входили вибори магістратів, оголошення війни і укладення миру, прийняття законів і народний суд … Український тлумачний словник
аґреґатний метод ремонту — агрегатный метод ремонта assembly repair method *Aggregatreparaturmethode – знеособлений метод ремонту, при якому несправні аґреґати заміняються новими чи раніше відремонтованими … Гірничий енциклопедичний словник
братний — бр атний … Русский орфографический словарь
остатний — ост атний … Русский орфографический словарь
захватний — I захв атний а, е. 1) рідко.Який має на меті захва/т, захоплення чого небудь; загарбницький. 2) тех. Признач. для захва/ту і утримування чого небудь. Захватний пристрій. II захватн ий а/, е/, розм. Спроможний викликати за/хват, внутрішнє… … Український тлумачний словник
платний — I платн ий а/, е/, розм. 1) Який розплатився. 2) Який може, спроможний платити. II пл атний а, е. 1) Який дається, надається за плату; який підлягає оплаті. Платна відпустка. 2) Який одержує плату, винагороду за роботу, послугу і т. ін … Український тлумачний словник
податний — I под атний а, е, зах. Податливий. II податн ий а/, е/, іст. Який підлягає обкладанню податтю, повинен сплачувати подать. •• Податни/й інспе/ктор у дореволюційній Росії – чиновник, який контролював збирання податі … Український тлумачний словник
штучний — 1) ненатуральний, неприродний; суроґатний, фальшивий, несправжній (зроблений, виготовлений на кшталт природного, справжнього); синтетичний (одержаний хемічним синтезом) 2) (про поведінку, почуття, висловлювання тощо позбавлений природности,… … Словник синонімів української мови
газ — gas *Gas, Erdgas – 1) Аґреґатний стан речовини при температурі, вищій за критичну, для якого характерні великі відстані між частинками, порівняно з твердим і рідинним станами, мала міжмолекулярна взаємодія між ними, невпорядкованість, а середня… … Гірничий енциклопедичний словник
